Архіпастирський візит Святійшого Патріарха Філарета в Одеську єпархію

ПРЕС-СЛУЖБА КИЇВСЬКОЇ ПАТРIАРХIЇ

5-6 травня 2004 р. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет на запрошення єпископа Одеського і Балтського Паїсія перебував з архіпастирським візитом в Одесько-Балтській єпархії. Більше 10 років тривала поступова відбудова першого в Одесі храму Київського Патріархату на честь Різдва Христового, і ось нарешті до свята великомученика Георгія Побідоносця головна частина відновлювальних робіт була завершена і сам храм був готовим до освячення. Необхідність освятити кафедральний храм Одеської єпархії стала доброю нагодою для того, щоб Святійший Патріарх звершив свій перший, в якості Предстоятеля Помісної Української Православної Церкви, візит на Одещину.

На жаль зустріч Святійшого Владики зі своєю паствою в Одесі стала приводом для місцевого митрополита Московського Патріархату Агафангела і підтримуваної ним шовіністичної організації „Единое Отечество” влаштувати низку провокацій проти Київського Патріархату. Довідавшись про запланований Патріархом візит, митрополит Агафангел та його однодумці почали роздмухувати кампанію, метою якої був його зрив. Мабуть не розуміючи незаконність своєї вимоги, митрополит звернувся до голови Одеської облдержадміністрації С.Гринивецького з листом, в якому вимагав від губернатора, щоб він звернувся до Патріарха Філарета і відмовив його від запланованого візиту. Паралельно одноманітні шовіністичні організації, кількість яких наближається до кількості їхніх учасників – „Единое Отечество”, „Союз православных граждан” та кілька інших виступили із заявами, головною думкою яких було – „Не дадим раскольникам ступить на священную землю Новороссии!” (так, ігноруючи державний суверенітет і традиції України, прихильники шовіністичних ідей вперто іменують частину нашої держави, розташовану на узбережжі Чорного моря).

Апофеозом всієї кампанії стало проведення 29 квітня 2004 р. прес-конференції, в якій взяли участь секретар Одеської єпархії Московського Патріархату священик Новіков, настоятельниця Михайлівського жіночого монастиря в Одесі ігуменя Серафима та керівник „ЕО” В.Кауров. Під час прес-конференції її учасники намагалися переконати журналістів у тому, що „широкі кола православної громадськості” Одеси настільки обурені можливим візитом Патріарха Філарета, що готові провести акції протесту, які можуть перерости у сутички з віруючими Київського Патріархату. Особливо цинічною прозвучала „удивительная история” (так у офіційному повідомленні про прес-конференцію), яку розповіла ігуменя Серафима. Її зміст полягав у тому, що в 20-х роках обурені агітацією обновленського священика Островідова жителі Одещини вбили його під час чергової поїздки селами області. Оцінка ігуменею дій селян – „Вряд ли можно осуждать их за это” – прозвучала, як своєрідна моральна індульгенція: якщо хтось під час візиту Патріарха Філарета в Одесу вб’є його, як колись був вбитий Островідов, то і його „вряд ли можно осуждать”. На прес-конференції також згадувалися і події п’ятирічної давнини у Маріуполі, де прихильники Московського Патріархату вчинили напад на Патріарха і ледь не вбили його. Таку саму зустріч обіцяли влаштувати Святішому Владиці і „представники обуреної громадськості”. Важливо також відзначити, що суто архіпастирський візит Патріарха учасники прес-конференції намагалися представити, як політичну агітацію за одного з кандидатів у Президенти, хоч насправді саме влаштовані шовіністичними колами провокації були суто політичного походження.

Зважаючи на погрози нападів та фізичної розправи, які пролунали на адресу Патріарха і вірних Київського Патріархату, прес-служба Київської Патріархії була змушена виступити з відповідною заявою, в якій закликала органи влади дати належну оцінку провокаційній діяльності представників Одеської єпархії Московського Патріархату та близьких до них шовіністів. Після цього, зрозумівши що за погрози вбивством українським законодавством передбачена кримінальна відповідальність, представники шовіністів розповсюдили заяву, в якій спробували всю ситуацію навколо візиту Святішого Патріарха Філарета показати навиворіт – нібито якість „кола громадськості” настільки обурені запланованим приїздом Патріарха, що готові навіть на крайні міри, щоб зірвати його, а представники єпархії та „ЕО” намагаються своїми діями попередити ексцеси. Перебіг подій візиту Святійшого Владики показав, що не міфічні „кола”, а саме невеличка купка шовіністів з Одеси на чолі зі своїм митрополитом були головними організаторами і натхненниками провокацій проти Київського Патріархату і його Предстоятеля.

Попередньо було оголошено, що Патріарх Філарет прибуде 5 травня і очолить освячення малого храму преподобного Віталія у Свято-Георгіївській парафії Одеси. Тому представники Одеської єпархії Московського Патріархату та „Единого Отечества” з 7 години ранку заблокували пікетами під’їзди до храмового приміщення, яке належить громаді Київського Патріархату. Склад учасників акції (який не змінився і наступного дня) був вельми красномовним – студенти місцевої семінарії, слухачі організованих єпархією курсів, працівники храмів Одеси, духовенство і кілька десятків фанатичок-клікуш. Таким чином учасниками акції стали не „широкі кола православної громадськості”, а, за виключенням невеличкої купки людей, ті, хто в той чи інший спосіб залежний від митрополита Агафангела. І навряд чи 700 чоловік, мітингуючих під стінами храму, можна було назвати „широкими колами” православної громадськості міста з мільйонним населенням. Очевидно, що не допомогли навіть розвішані у кожній парафії агітаційні матеріали, які закликали „вставати на боротьбу”, бо на відміну від митрополита Агафангела і В.Каурова одесити ходять до своїх храмів для того, щоб спілкуватися з Богом, а не виступати проти української державності або за черговий політичний союз.

Не зважаючи на блокування храму єпископ Одеський і Балтський Паїсій пройшов до нього, звершив освячення і відправив першу Божественну літургію. Весь цей час учасники акції протесту скандували лозунги „анафема”. „іуда” та інші подібні до них, що, на їхню думку, мало образити вірних Київського Патріархату. Але вони, пам’ятаючи слова Спасителя, що несправедливо гнані є блаженними, продовжували молитву. Простоявши таким чином кілька годин під храмом, учасники акції, зрозумівши, що об’єкту їхньої ненависті – Патріарха – там немає, почали поступово розходитися. Разом з тим В.Кауров, який був безпосереднім диригентом пікету, закликав присутніх на наступний день прийти до храму Різдва Христового, щоб зірвати його освячення Святішим Патріархом.

Враховуючи напружену ситуацію і не бажаючи її доведення до протистояння і сутичок, Святійший Патріарх Філарет зробив все можливе для того, щоб виконати програму візиту по можливості уникнувши конфліктних ситуацій. Тому він, разом із супроводжуючими його особами, у другій половині дня виїхав до Одеси, куди прибув близько 9 години вечора. На кордоні міста біля хреста Святійшого Владику зустріли єпископ Паїсій та представники духовенства Одеської єпархії. Після цього Патріарх поїхав до помешкання владики Паїсія, де зупинився на ночівлю. Дізнавшись, що прихильники Московського Патріархату планують збиратися для пікету біля храму Різдва Христового на 7 годину ранку, Патріарх вирішив прибути туди завчасно.

6 травня, в день пам’яті святого великомученика Георгія Побідоносця, о 6 годині ранку Патріарх Філарет у супроводі єпископа Паїсія та духовенства увійшли в храм. В цей час біля нього вже знаходилося кілька десятків правоохоронців, яким випало в цей день побачити багато прикладів „християнської” поведінки прихильників Московського Патріархату. Як і очікувалося, учасники акції протесту почали з 7 години сходитися до храму Київського Патріархату. Ближче до 8 години мікроавтобусом були підвезені ті самі плакати, що використовувалися напередодні, в яких містилися образи на адресу Патріарха Філарета, Київського Патріархату, а також політичні гасла. До половини дев’ятої учасники пікету не знали, що Святійший Владика вже знаходиться в храмі, а тому, готуючись його зустріти, виставили заготовлені плакати написами до дороги. В цей час Патріарх знаходився у вівтарі храму, читаючи молитовне правило перед Причастям. Перед дев’ятою ранку, побачивши через вікна, що Патріарх Філарет вже знаходиться у храмі, учасники акції більшу частину плакатів перенесли на протилежний бік вулиці – мабуть розраховуючи на те, що їх будуть читати ті, хто молиться в церкві. Правоохоронці завчасно встановили навколо храму захисне огородження, яке не дозволяло прихильникам Московського Патріархату проникнути в сам храм. Для того, щоб уникнути провокацій в середині храму, до нього довелося пропускати тільки тих, кого духовенство Київського Патріархату знало, як своїх вірних. І хоч на початку служби вірних Київського Патріархату було не багато, вже на літургії в храмі вже молилося понад 120 чоловік.

Переконавшись, що запланована ними спроба не допустити Патріарха в храм провалилася, організатори пікету почали мітинг, виступи учасників якого завершувалися скандуванням „анафема”. Під ці несамовиті вигуки близько 350-ти учасників акції протесту і розпочалося о дев’ятій ранку очолюване Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом богослужіння, під час якого йому співслужили єпископ Одеський і Балтський Паїсій та духовенство Одеської єпархії. Відповідно до чину Святійший Владика звершив всі священнодії освячення Престолу і храму (окрім хресного ходу зі святими мощами, який не можливо здійснити через те, що храм побудований в кам’яній стіні, що оточує територію лікарні), а потім відправив у новоосвяченій церкві першу Божественну літургію. Весь цей час з-за вікон долинали вигуки „анафема”, які з невеличкими перервами тривали до першої години дня. Особливо гучними вони ставали, коли під час богослужіння Святійший Патріарх виходив з Царських врат і його ставало видно з вулиці. Сама собою напрошувалася аналогія з поведінкою біснуватих, які несамовитими вигуками реагують на священні предмети або молитву.

Особливо слід відзначити те, що на завершення літургії Святійший Патріарх сказав тридцяти п’ятихвилинну проповідь про значення для кожної людини Воскресіння Христового. І лише наприкінці проповіді Патріарх торкнувся тієї акції, яка вирувала за вікнами храму. „Кожен з нас – і ми, які молимося в цьому храмі, і ті, хто стоїть на вулиці – переконані у своїй правоті. З чого ж ми можемо дізнатися – хто з нас правий, а хто помиляється? Ми це можемо дізнатися з того, у кого з нас є любов, бо Сам Бог є Любов, а хто не має любові, той не пізнав Бога. Ми можемо засвідчити про себе, що у нас є любов до наших православних братів і сестер, які належать до Московського Патріархату. Але ті дії, які чинять люди, що стоять зараз під храмом, свідчать, що у них немає любові, бо в їхніх діях присутня злоба і ненависть. Тому ми, вірні Київського Патріархату, можемо ще раз переконатися, що правда на нашому боці”.

Після завершення богослужіння Святійшого Патріарха привітали секретар Духовної ради Одеси пастор Петро Мартьянов, а також начальник Управління у справах релігій Одеської облдержадміністрації, який передав вітання від Голови Одеської обласної адміністрації С.Гринивецького та Міського голови Одеси Р.Боделана, які в цей день знаходилися поза межами Одеси у відрядженні. Святійший Владика подякував за вітання, а також подякував всім, хто, не зважаючи на шалену кампанію погроз і залякування, зійшовся на богослужіння.

Потім він у приміщенні єпархіальної канцелярії дав прес-конференцію, під час якої розповів про мету свого візиту, а також відповів на питання журналістів, серед яких було і кілька провокаційних. Відповідаючи на питання, чому, бачачи напругу навколо свого візиту, він не переніс його на інший час, Патріарх Філарет сказав, що скасуванням або перенесенням візиту він би дав привід учасникам протестів вважати свої дії ефективними, а тому і у більш пізній час противники Київського Патріархату збирали б акції, спрямовані на те, щоб зовсім не допустити Київського Патріарха в Одесу. Скасування візиту стало б також приводом для радикальних елементів Московського Патріархату влаштовувати подібні акції під час наступних візитів Патріарха в інші єпархії Київського Патріархату. Тому незмінність рішення про візит до Одеси була продиктована, крім інших мотивів, також і бажанням уникнути подібних конфліктних ситуацій в інших областях України.

На питання про те, в чому Патріарх бачить причину таких протестів, він відповів, що головною причиною є бажання не допустити розвитку Помісної Української Православної Церкви. Крім цього бажання, притаманного багатьом прихильникам Московського Патріархату, існує ще й суб’єктивна причина, яка полягає у різко негативному ставленні місцевого митрополита Московського Патріархату Агафангела і до державності України, і до Української Церкви, і до особи Предстоятеля Київського Патріархату. „Дуже багато в цій ситуації залежить від архієрея, якому, як пастирю, підпорядковуються всі ті, хто зараз протестує. Якби він не сприяв загостренню конфлікту, не бажав показати свою нібито силу, то і протестів би не було, як їх немає під час моїх візитів у інші області України – не тільки західні, але і центральні, і східні” – сказав Святійший Патріарх. Також, відповідаючи на одне з питань, Святійший Владика сказав, що в майбутньому Московський Патріархат втратить в Україні, ті позиції, які він зараз має. „В Україні не буде структур Московського Патріархату в тому вигляді, в якому вони існують зараз. Переважна більшість православних об’єднаються у єдиній Помісній Українській Православній Церкві, бо Російська Православна Церква в Україні має значно менше прихильників, ніж Українська”.

Після завершення прес-конференції, яка тривала близько години, Святійший Патріарх Філарет пішов до вівтаря. В цей час учасники пікету, які дізналися про закінчення всіх заходів, запланованих для проведення у храмі Різдва Христового, вирішили будь-що спробувати не дати можливість Патріархові вийти з храму або під час виходу закидати його різними предметами. Передбачаючи це правоохоронці вирішили піти на попереджувальні дії. За кілька хвилин до від’їзду Патріарха Філарета з головних воріт лікарні було випущено машину швидкої допомоги. Побачивши, що ворота поруч з храмом відкрилися, учасники акції протесту подумали, що зараз з них буде виїжджати Патріарх, а тому основна частина натовпу скупчилася навпроти воріт з метою завадити виїзду і закидати приготованими предметами машину з Патріархом. В цей час машина Предстоятеля, в якій знаходився він разом з єпископом Паїсієм, виїхала з території лікарні через інші ворота, розташовані на протилежному боці храму і зазвичай не використовуються, та попрямувала до міста-порту Южного під Одесою.

Таким чином, не зважаючи на всі спроби кількох сотень прихильників Московського Патріархату зірвати богослужіння Патріарха Філарета, не допустити його до храму або заблокувати його всередині, Предстоятель Київського Патріархату провів всі заплановані заходи і продовжив свій візит в Одеську єпархію згідно до програми. Прихильникам же Російської Церкви в Одесі та їхнім однодумцям поза межами України залишилося лише оголосити те, їм не вдалося досягти жодного із запланованих завдань, своєю „перемогою”, а щоб така „перемога” не здавалася дивною, у підконтрольних засобах масової інформації було подано перекручене трактування подій. Дійшло до того, що в повідомленні на офіційному сайті РПЦ всі події візиту Патріарха Філарета були зведені до того, що „міліція евакуювала Філарета з будинку, в якому його заблокували віруючі Московського Патріархату, і вивезла з Одеси”. Але чого ще можна було сподіватися від тих, хто вважає мітинги під храмом нормальним явищем. На закиди ж тих, хто бажає докорити Київському Патріархату тим, що він скористався захистом правоохоронців, які зробили все можливе для того, щоб не допустити провокацій і масових заворушень, варто навести приклад з історії Церкви, коли для захисту від аріан імператор Феодосій Великий надав православному Константинопольському Патріарху святителю Григорію озброєну охорону, яка ввела його до кафедрального храму Святої Софії, що раніше належав єретикам.

На цьому найскладніша частина візиту Патріарха завершилася, а тепла і радісна зустріч, яку влаштували своєму Первосвятителю вірні Київського Патріархату в м. Южному була ще одним підтвердженням того, що візит Святійшого Владики в Одеську єпархію був необхідним і своєчасним. На центральній площі міста Патріарха Філарета хлібом-сіллю зустріли кілька сотень вірних на чолі зі своїм настоятелем, а школярі прочитали чудовий вірш „Вірую”, в якому художньо переспіваний Символ Православної Віри. Потім всі разом кілька сотень метрів пройшли хресним ходом до місця побудови нового Свято-Покровського храму. Тут Патріарх звершив освячення хреста і наріжного каменя нової церкви. На пам’ять про візит вірні місцевої парафії подарували Святійшому Владиці ікону Архістратига Михаїла – небесного покровителя української столиці. Після цього Патріарх, владика Паїсій та духовенство відбули до місцевої української гімназії ім. В’ячеслава Чорновола, де відбулася зустріч з педагогами і їхніми вихованцями. Школярі також приготували для гостей чудовий концерт, складений з різних художніх номерів – українських народних і сучасних пісень, танців і віршів.

Провівши в Южному близько двох з половиною годин, Патріарх відбув до освяченого напередодні храму преподобного Віталія Свято-Георгіївської парафії Одеси. Тут його чекали духовенство і парафіяни, разом з якими Святійший Владика відправив молебень до святого великомученика Георгія Побідоносця. Після молебню він вручив церковні нагороди меценатам, які допомагали практично з нічого відбудувати і прикрасити чудовий храм. Програма візиту Святійшого Владики в Одеську єпархію завершилася близько дев’ятої вечора, а зранку він відбув до Києва. Благополучно завершився складний архіпастирський візит, який показав внутрішню духовну силу Київського Патріархату і те, що саме на його боці є правда.