25.09.08

1. ГОЛОДОМОРНЫЙ Мега-проект президента Ющенко   

Голодомор став одним з топ-пріоритетів першого президентського терміну Віктора Ющенка.

Але ця благородна мета – вшанування пам'яті людей, загиблих 75 років тому –часто для нього переважала турботу про ще живих. Цілеспрямованість, продемонстрована Ющенком навколо подій 1930-х років, якби її застосовувати в руслі сучасності, змогла би зрушити з мертвої точки реформи, обіцяні ним в 2004 році.

Однак Ющенко сам вирішив, що для нього як президента більш важливе, а що – менш. Для завершення ж своєї місії він виступив ініціатором зведення в Києві великого комплексу вшанування пам'яті жертв катастрофи Голодоморів.

З самого початку було зрозуміло, що цей проект має бути грандіозним. Однак оцінити його масштаб вдалося тільки зараз.

У розпорядження "Української правди" потрапив позитивний висновок державної експертизи. Він був винесений стосовно ескізного проекту "Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодоморів в Україні".

Тут же у висновку вказано кошторис меморіалу – 748 мільйонів 853 тисячі гривень. Ці гроші передбачається витратити на зведення меморіального знаку жертв Голодоморів та будівництво музею.

Необхідність мати в українській столиці гідний монументальний комплекс не викликає сумнівів. Їх викликає те, як будуть реалізовувати замислене.

749 мільйонів гривень – це понад 150 мільйонів доларів, чого достатньо для створення об’єкту європейського значення. Однак, за українською традицією, все це ризикує завершитися зведенням чергової пам’ятки містечкового і провінційного масштабу.

Крім того, закордонні приклади свідчать, що зовсім необов’язково успішний музей, який висвітлює трагічні сторінки минулого, має бути чимось помпезним і дорогим. Навпаки, він має відтворювати атмосферу того періоду.

Один з найпопулярніших музеїв у Берліні, присвячених розділеному на двоє місту в соціалістичні часи – це "Музей Чекпоінт Чарлі". Він розрісся з... квартири житлового будинку, який стоїть біля колишнього контрольно-пропускного пункту між радянським та американським секторами німецької столиці.

З іншого боку, щоб привертати увагу до себе, меморіал трагедії може бути чимось непересічним в архітектурному сенсі.

Тут же в Берліні у 2001 році був відкритий Єврейський музей пам'яті жертв Голокосту за проектом видатного архітектора Деніела Лібескінда. Кошторис цього музею, який став однією з культових сторінок сучасної архітектури Берліну, склав близько 54 мільйонів доларів.

Це – в три рази дешевше, ніж запланований Меморіал жертв Голодоморів у Києві.

Єврейський музей у Берліні (ліворуч). Фото студії Лібескінда

Аналог київського об’єкту – меморіал жертв Голокосту в Єрусалимі – також було побудовано меншим коштом. Бюджет комплексу Яд Вашем склав 100 мільйонів доларів, з яких держава Ізраїль виділила лише 20. Решту склали приватні пожертви, і, до речі, серед донорів проекту виступили Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Окрім функції меморіалу, комплекс жертв Голодоморів міг би стати перлиною сучасної архітектури в Києві. Сучасний світ знає багато прикладів, коли грамотна ідея призводила до фантастичних результатів, докорінно міняючи імідж навіть не району, а цілого міста.

Яскравий приклад – будівництво музею Гугенхайма в іспанському місті Більбао. На ці потреби уряд Країни басків зарезервував близько 100 мільйонів євро. Попри спротив з боку радикальних націоналістів, проект був реалізований.

Музей Гугенхайма в Більбао

Архітектурний шедевр Френка Гері створив небачений ажіотаж. Музей звели на місці промзони і річкових доків.

2. МИД РФ: Ющенко отозвал из ООН проект резолюции по Голодомору

Президент Украины Виктор Ющенко отозвал из ООН проект резолюции по Голодомору. Об этом сообщает Министерство иностранных дел Российской Федерации. Соответствующее заявление дипломатического ведомства соседней страны распространено его пресс-службой.

Как отмечается в заявлении, 24 сентября делегация Украины в Совете ООН по правам человека, «не получив практически никакой поддержки», вынуждена была официально отозвать внесенный ею ранее проект резолюции «Память о Голодоморе 1932-1933 гг. в Украине».

МИД России сочло этот шаг единственно верным.

«Похоже, что и украинская сторона начинает осознавать конфронтационность и бесперспективность своей инициативы», - отмечают в России.

МИД России подчеркивает, что попытки руководства Украины закрепить на международном уровне трактовку событий 1932-1933 годов на территории бывшего СССР как геноцида украинского народа носят политизированный характер и направлены на сеяние раздора между братскими народами России и Украины.
«Считаем кощунством политические спекуляции Киева на памяти миллионов жертв трагедии, которая постигла народы бывшего Советского Союза», - сообщается в заявлении.

«В Совете ООН по правам человека и в Генеральной Ассамблее Россия продолжает и будет продолжать проводить линию на недопущение вброса в повестку дня конфронтационных тем и сюжетов, не имеющих ничего общего с делом поощрения и защиты прав человека и направленных на достижение конъюнктурных политических выгод.

Совет ООН по правам человека и ООН в целом – не место для проталкивания однобоких и искаженных оценок исторических событий. Историю надо оставить историкам, а ООН должна заниматься своими прямыми обязанностями – поддержанием международного мира и безопасности, содействием развитию и укреплением режима поощрения и защиты прав человека в мире», - заявляют дипломаты.

http://www.obozrevatel.com/news/2008/9/24/259776.htm

3 . МИД России сообщает, что Ющенко отозвал из ООН проект резолюции по Голодомору 

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ЗАЯВЛЕНИЯ   http://obkom.net.ua/news/2008-09-24/1744.shtml
Соответствующее заявление дипломатического ведомства соседней страны распространено его пресс-службой.
Отметим, что украинские властные структуры как одна словно воды в рот набрали по поводу облома этой уникальной амбиции.


Цитируем текст заявления полностью:

«О провале затеи Украины по «голодомору» в Совете ООН по правам человека

24 сентября делегация Украины в Совете ООН по правам человека, не получив практически никакой поддержки, вынуждена была официально отозвать внесенный ею ранее проект резолюции «Память о Голодоморе 1932-1933 гг. в Украине».

МИД России считает этот шаг единственно верным. Похоже, что и украинская сторона начинает осознавать конфронтационность и бесперспективность своей инициативы.

МИД России вновь подчеркивает, что попытки руководства Украины закрепить на международном уровне трактовку событий 1932-1933 годов на территории бывшего СССР как геноцида украинского народа носят политизированный характер и направлены на сеяние раздора между братскими народами России и Украины. Считаем кощунством политические спекуляции Киева на памяти миллионов жертв трагедии, которая постигла народы бывшего Советского Союза.

В Совете ООН по правам человека и в Генеральной Ассамблее Россия продолжает и будет продолжать проводить линию на недопущение вброса в повестку дня конфронтационных тем и сюжетов, не имеющих ничего общего с делом поощрения и защиты прав человека и направленных на достижение конъюнктурных политических выгод.

Совет ООН по правам человека и ООН в целом – не место для проталкивания однобоких и искаженных оценок исторических событий. Историю надо оставить историкам, а ООН должна заниматься своими прямыми обязанностями – поддержанием международного мира и безопасности, содействием развитию и укреплением режима поощрения и защиты прав человека в мире».

"ОБКОМ"

Материал предоставлен Юрием Соломатиным